У такий хороший день, хочеться випити чашечку теплого кумису, з'їсти прісних хлібців із солониною, вкритися тканою ковдрою і тихо наспівувати киргизьку пісню... А можна просто дізнатися кілька цікавих фактів про цю мову, це також добре.
Киргизька мова, яка раніше мала назву "кара-киргизька", - це перш за все національна спадщина і скарб киргизького народу, з цілою купою усних традицій та обрядів, про які свідчить творчість народних байкарів і поетів-імпровізаторів – "акинів".
Киргизька мова є державною мовою Республіки Киргизстан разом з російською. Її відносять до групи тюркських мов. Вона наповнена великою кількістю слів, що здатні описати майже все, а це тому, що в киргизькій лексиці багато запозичених слів з арабської, іранської та російської мови. Киргизька мова є дуже важливою для кожного мешканця Республіки Киргизстан, тому що сприяє розвитку країни, підвищує її престиж та робить внесок у зміцнення національної самосвідомості киргизів.
Сучасна киргизька абетка з'явилася нещодавно і заснована на кирилиці. Вона складається з літр російської абетки, а також додаткових символів. Загалом, національна писемність була створена в 1924 році, але за роки існування вона тричі змінювала графічну основу з арабської графіки на латиницю, а згодом на сучасну кирилицю. Цікаво, що при спілкуванні, наголос в киргизьких словах падає переважно на останній склад.
Киргизька мова продовжує формування та розвиток, поступово звільняючись від впливу російських норм орфографії, укорінених в ній за роки перебування Киргизії в складі Радянського Союзу. Але засмучує той факт, що етнічним російськомовним киргизам дуже складно її вивчити через те, що носії часто глузують над співгромадянами, що говорять з акцентом.
Щороку, 23 вересня, населення Киргизстану урочисто відзначає День мови. Ця дата обрана не випадково, саме в цей день у 1989 році, киргизька мова набула статусу державної. Так що, друзі, збираємо валізи і гайда на святкування "киргиз тілі", рідної мови кожного киргиза.