Карасі... Барсік... фарс..., аааа, фарсі! Сьогодні, панове, поговоримо про фарсі! Ви, напевне, щойно упіймали себе на думці, що нічогісінько не знаєте про цю мову? Зараз ми виправимо цю історичну несправедливість!
Персидська, парсі, дарі та новоперсидська – це все і є імена мови фарсі. Ця мова дуже поширена, нею володіють і спілкуються в такий країнах як Іран, Ірак, ОАЕ, Оман, Ємен, Бахрейн, а також в Турції, Пакистані, Азербайджані, Афганістані, Таджикистані та інших країнах Середньої Азії. Загалом, носіїв фарсі у світі нараховується аж 60 млн. чоловік, а ще 53 млн. користуються нею, як другою мовою.
Фарсі - мова надзвичайно древня, про що свідчать віднайдені скельні письмена, датовані 6-м сторіччям до нашої ери. Сучасна ж фарсі є плюрицентричною мовою, тобто такою, що складається з трьох споріднених варіантів, визнаних офіційними у Ірані, Афганістані та Таджикистані.
Омар Хайям, Рудакі, Ібн Сіна, Сааді та інші видатні поети й письменники писали саме на фарсі, за що ми їм безмежно вдячні. Так само, як вдячні за "Тисячу й одну ніч" казок, складених персидським та індійським народами протягом віків.
Фарсі – мова дуже мелодійна та поетична, за що й отримала назву східної французької. Незважаючи на поважний вік та буремну історію, фарсі досить добре збереглася, тому персидські літературознавці з легкістю вивчають і аналізують древні твори та письмена.
Ледь не кожен з нас, здебільшого навіть не підозрюючи, таки знає кілька слів на фарсі, наприклад – салам лейком.
І на останок хотілося б сказати словами персидського поета Фердоусі:
Кожен, хто думає злу думку,
Врешті решт нашкодить сам собі.
Не тримай у серці злих думок,
До того, хто мислить зле, злою буде доля.
Думайте позитивно, вчіть мови, подорожуйте і... салам!