Курдська - мова народу курди, який складається з багатьох племен, що мешкають на території з неофіційною назвою Курдистан. Курдистан дослівно перекладається як "Країна курдів". Дану територію між собою частково розділяють такі держави як: Туреччина (Північний і Західний Курдистан), Ірак (Південний Курдистан), Сирія (Південно-Західний Курдистан) і Іран (Східний Курдистан). За межами історичного Курдистану курди спілкуються рідною мовою в невеликих, але потужних громадах на території Вірменії і Туркменістану. Загальна кількість людей, що вільно володіють курдською мовою, складає понад 30 мільйонів чоловік.
Мова, якою розмовляють курди, походить від мідійської мови і належить до західної іранської гілки індоєвропейської сім'ї мов. Вважається, що вона є спорідненою з перською, арабською та таджицькою мовами, а ще в ній присутні численні запозичення з турецької. Курдську мову можна умовно поділити на дві нерівні групи діалектів - північну і південну. У кожній з цих груп за довгий час сформувалась своя окрема літературна мова. У північній групі це - "курманджі", а в південній - "сорані". І хоча вони мають досить великі мовні відмінності, це аж ніяк не заважає взаєморозумінню, особливо при усному спілкуванні курдів.
Писемність курдів починала свій розвиток з основ арабської графіки, що згодом була пристосована до фонетичних особливостей курдської мови. Проте через поділ території, яку в даний час населяють курди, між різними державами, для курдської мови почали застосовувати різні види писемності. Наприклад, курди Ірану і Іраку користуються арабською графікою, курди Сирії і Туреччини - турецькою латиницею, курди Вірменії з 1921 року користувалися вірменським алфавітом, а починаючи з 1946 року перейшли на кирилицю. Курди, які мешкають в інших країнах СНД, зараз намагаються перейти на латиницю.
І хоча Курдистан не належить до жодної держави, а його географічні координати не можуть бути точно визначені на карті світу, мешканці цієї етнічної території ретельно бережуть свої звичаї та традиції, зокрема і мовні.
